Що таке психічне здоров'я?
Психічне здоров’я – це стан благополуччя, який дозволяє людям долати життєві труднощі та перешкоди, а також передбачати їх, щоб продовжувати свій життєвий шлях. Отже, воно стосується кожного, навіть якщо воно невидиме. Турбота про нього допомагає вирішувати повсякденні проблеми і, наприклад, запобігти виникненню хвороб.
Почуватися психічно комфортно означає бути в гармонії з собою та своїм оточенням (наприклад, сім’єю та друзями). Це також про пошук рівноваги між тим, що нам подобається, і тим, що нам потрібно в житті.
Багато речей впливають на психічне здоров’я: наше фізичне здоров’я, наше оточення, наше фінансове становище, наша власна історія, а також складні ситуації, такі як самотність, дискримінація або нестабільні умови життя.
Оскільки психічне здоров’я може змінюватися, важливо знайти способи піклування про нього. Це можуть бути активності, які приносять задоволення, або підтримка інших людей.
Переїзд до нової країни чи регіону пов’язаний із серйозними змінами та викликами, які можуть вплинути на психічне здоров’я. Вивчення нової мови, відкриття нової культури, інших звичаїв та адаптація до них може вивести з рівноваги. У такі моменти нормально відчувати себе більш вразливим. Тому не вагайтеся розмовляти про це з близькими людьми, спільнотою або, наприклад, звертатися до організацій, які надають допомогу. У певних ситуаціях також можливо звернутися за професійною допомогою, так само як і у разі фізичної травми звертаються до лікаря.
Травма
Травма – це болісні емоційні наслідки пережитої екстремальної та/або небезпечної ситуації (наприклад : нещасний випадок, смерть, сексуальне насильство, стихійне лихо або війна). Така ситуація може викликати відчуття безсилля, сильний страх і жах, оскільки людина перебуває в небезпеці і не взмозі контролювати ситуацію.
Це як невидима рана в душі, спричинена чимось, що було пережито в минулому. Травма – це ознака того, що пережите не є нормальним; це не божевілля, а нормальна реакція організму на ненормальну ситуацію.
Травма може мати ряд наслідків для нашого здоров’я, таких як напруга, біль, порушення сну (труднощі із засинанням, нічні кошмари, часті пробудження вночі), тривога або депресія (негативні думки, смуток). У травмованих людей часто виникають повторні переживання минулого досвіду (флешбеки і рецидивні спогади), вони відчувають себе відстороненими від своїх емоцій (ніби під наркозом або з почуттям туману в голові) і мають труднощі з концентрацією уваги. Вони постійно перебувають у стані підвищеної тривоги, намагаючись уникнути повторного переживання пройденого, що ускладнює їхнє життя.
Інші ознаки можуть включати гнів, самоізоляцію, зловживання алкоголем або наркотиками, почуття провини, відсутність мотивації та надії або недовіру.
Для того, щоб відновитися після пережитих подій, важливо звернутися за професійною допомогою. Підтримка оточуючих також дуже важлива. Звертатися по таку допомогу – не є чимось, що соромно зробити, адже психологічні травми можна вилікувати так само, як і тілесні пошкодження, але для цього може знадобитися трохи більше часу. Піклування про своє психічне здоров’я має ключове значення для покращення самопочуття.
Гаджети
Гаджети та інтернет є частиною повсякденного життя. Вони є скрізь і стали практичним і цікавим інструментом для молоді та людей похилого віку. Завдяки гаджетам можна навчатися, бути в курсі подій, готуватися до роботи, спілкуватися з родиною та друзями. Вони також допомагають згаяти час і розслабитися. Оскільки вони присутні всюди, важливо навчитися користуватися ними відповідально, а не намагатися уникати їх взагалі.
Іноді ці медіа містять шокуючі або жорстокі зображення, наприклад, зображення війни, злочинів чи стихійних лих. Такий контент по-різному впливає на людей, тому для дітей особливо важливо забезпечити доступ до контенту, що відповідає їх віковим інтересам.
Дітям, які побачили шокуючі зображення, потрібно пояснити побачене, відповідно до рівня їх розвитку, зрілості та віку. Ці зображення можуть бути шокуючими і для дорослих. Важливо мати можливість поговорити про це з іншими дорослими, яким ви довіряєте, а також зменшити час використання гаджетів, якщо їх вплив занадто сильний.
Надмірне використання гаджетів може мати негативний вплив на психічний і фізичний стан здоров’я, наприклад, втома, зниження успішності в школі для дітей або продуктивності на роботі для дорослих, а також соціальна ізоляція. Іноді гаджети використовують, щоб сховатися від проблем або зняти стрес, але це може спричинити ще більший стрес або збільшення кількості проблем. Тому краще надавати перевагу соціальним відносинам, обговорюючи свій стрес або проблеми з людиною, якій ви довіряєте, та регулярно займатися фізичною активністю для зниження рівня стресу. У будь-якому випадку, важливо навчитися відповідально користуватися гаджетами.
Щоб сприяти правильному використанню гаджетів дітьми, рекомендується:
- Подавати власний приклад, дотримуючись встановлених обмежень на гаджети.
- Цікавитися як діти та підлітки проводять час в Інтернеті.
- Обговорювати з ними те, що вони дивляться, та підтримувати відкритий діалог.
- Визначати чітке планування екранного часу та проявляти зацікавленість їхніми діями в інтернеті.
- Заохочувати дітей гратися в різноманітні ігри, а не тільки ігри в гаджетах ( запропонуйте їм сімейні настільні ігри, проводити більше часу на свіжому повітрі…).
- Розповідати їм про потенційні небезпеки в інтернетному просторі.
- Навчати їх критично використовувати Інтернет (перевірка джерел, фейкові новини).
Для отримання додаткової інформації, доступні рекомендації для дітей та підлітків. Також можуть бути корисними брошура про використання гаджетів у ранньому дитинстві та листівка про норми використання гаджетів відповідно до віку дітей.
Для дорослих також важливо усвідомлювати потенційні небезпеки, підтримувати баланс між використанням гаджетів та іншими видами діяльності та обговорювати з оточуючими, якщо певні зображення були шокуючими. Батьки є зразком для дітей, тому їхнім обов’язком є показувати належний приклад, використовуючи гаджети помірковано та обдумано.
Сім'я – дитина
Роль батьків може бути важкою, особливо в певні періоди, такі як підлітковий вік, коли стосунки можуть стати більш напруженими. Ці моменти змін впливають на всю сім’ю і можуть викликати стрес, самотність або сумніви щодо своєї ролі як батька чи матері. Мати батьківські сумніви та страхи – це нормально, ці труднощі можуть посилюватися, коли ви опиняєтеся в новій країні, де ви можете відчувати себе ізольованими і розгубленими.
Батьки та діти не завжди інтегруються в однаковому ритмі, і це може бути дестабілізуючим: дитина ходить до школи, швидко знайомиться з іншими і створює соціальну мережу, тоді як батьки іноді залишаються наодинці. Ця ситуація може призвести до напруженості та непорозумінь.
У даному контексті налагодження якісної комунікації та дбайливого обміну думками з вашими дітьми допомагає краще підтримати їх. Якщо вони зіштовхуються зі стресогенною інформацією, варто обговорити це з ними й дати їм можливість висловити свої відчуття. Підтримка зв’язку з культурою батьківщини також відіграє важливу роль, особливо для підлітків, які перебувають у пошуку власної ідентичності.
Чіткий розпорядок дня та визначені правила можуть сприяти благополуччю всіх членів сім’ї. Пояснення, чому саме потрібні ці правила, та визнання зусилля дітей у дотриманні їх, створює стабільні та безпечні умови, водночас зберігаючи певну гнучкість.
Заохочення дітей висловлювати свої емоції й усвідомлювати свої досягнення, зміцнює їх впевненість у собі. Покращити сімейні стосунки допоможе активне слухання дітей та обговорення труднощів з якими вони стикаються, спільне проведення часу. Також важливо знаходити час на відпочинок і підтримувати соціальні стосунки, щоб зберігати психологічну рівновагу.
Підтримка дитини чи підлітка в його розвитку є важливою для його благополуччя. Цілком нормально, що батьки не в змозі впоратися з усім ; проте, приділяючи увагу своїй дитині, можна разом протистояти викликам і знаходити рішення спільними зусиллями.
Постійне продумування, планування, організація та передбачення повсякденних завдань для себе й для інших (дітей, партнера, сім’ї) може негативно вплинути на психічне здоров’я. Це явище також називають «батьківське психологічне вигорання». Тож важливо дбати про власне благополуччя та не соромитися просити про допомогу, коли коли вона необхідна. Піклуватися про себе — це не егоїзм, а спосіб залишатися більш доступним для інших, включно з власною сім’єю.
На цьому сайті можна знайти додаткову інформацію.
Емоції
Емоції – це основна складова нашого повсякденного життя та нашого психічного здоров’я. Проте ми й досі дуже мало говоримо про це, особливо про ті емоції, які сприймаються як більш негативні. Наважуватися говорити про свої відчуття з раннього дитинства – запорука підтримання вашого благополуччя.
Іноді важко розпізнати власні емоції, як батькам, так і дітям. Уважно слухати, ставити запитання в складні моменти й разом шукати як опанувати свої емоції може допомогти усім почуватись краще. Батьки, розповідаючи про власні емоції, можуть також подавати приклад і заохотити до відкритого діалогу.
Вивчення нової мови, знайомство з новою культурою й адаптація до нової країни можуть викликати різні емоції, як позитивні, так і негативні. Важливо говорити про ці зміни, про емоції, що з ними пов’язані, та як з ними можна впоратися. Підтримання комунікації та критий діалог— ключ до успішного проходження цих етапів.
Нижче наведено наведено перелік основних емоцій, які ми можемо відчувати, з коротким описом кожної з них:
Любов
Це щось величне, глибоке та магічне. Коли ми любимо, ми відчуваємо ніжність і хочеться посміхатися життю.
Радість
Вона виникає, коли щось приносить задоволення, ому у нас гарний настрій і ми добре себе почуваємо. Хочеться грати, співати, сміятися або танцювати.
Злість
Вона виникає, коли щось відбувається не так, як ми хотіли чи очікували. Всередині все кипить, ми розлючені й хочемо кричати чи вдарити по чому-небудь, щоб зняти напругу.
Смуток
Почуття самотності, нещастя, бажання плакати й отримати втіху та підтримку.
Тривога
З’являється, коли ми хвилюємося за щось або за когось. Виникає відчуття кому у животі чи в горлі.
Щастя
Проявляється в стані благополуччя. Ми раді тому, що відбувається кожного дня або в певний момент ; ми відчуваємо себе безмежно щасливими.
Спокій
Ми почуваємося добре, ніби окутані в пелену ніжності і легкост, і життя здається простим.
Сором’язливість
Проявляється як труднощі говорити, проявляти себе в присутності інших. Вона пов’язана зі страхом того, що про нас можуть подумати оточуючі. Ми почуваємося ніяково, червоніємо.
Заздрість
Виникає, коли здається, що в іншого є більше, ніж у нас. Це болісно всередині, ніби щось щемить у серці.
Втома
Ми відчуваємо млявість і втрату енергії. Усе здається складним. Це може викликати роздратування або потребу в спокої.
Нерішучість
Важко зробити вибір, ми вагаємося, сумніваємось і не знаємо, що робити. Це неприємний стан, який може викликати дратівливість.
Страх
Виникає, коли ми відчуваємо, що перебуваємо в небезпеці й може статися щось погане. Ми відчуваємо себе маленькими й слабкими.
Здивування
Коли трапляється щось неочікуване, це може тішити або викликати певні запитання. Ми широко розплющуємо очі і округляємо рота.
Розгубленість
Ми не знаємо, що робити, вагаймося й почуваємося трохи збитими з пантелику.
Огида
Виникає через щось, що здається гидким, і допомагає захиститися від того, сприймається нами як шкідливе. Ми можемо кривитися.
Сором
Коли ми сказали, зробили чи відчули щось недоречне і боїмося, що з нас глузуватимуть або будуть дорікати за це. Ми почуваємося ніяково, вразливими, безглуздими і хочеться провалитися крізь землю.
Гордість
Коли ми чогось досягаємо самостійно або вперше, ми пишаємось тим, що зробили. Відчуваємо, що маємо сили братися за нові справи.
Розчарування
Виникає, коли ми не отримуємо бажаного або коли нам не вдається чогось досягти. Це може викликати злість.